УкраїнськаРусский
Головна Про Кремінщину

Кремінщина

У Кремінському районі знаходяться п’ять культових будівель, які є пам’ятками архітектури

Найчастіше паломники відправляються за багато кілометрів на поклоніння до святинь, які знаходяться не тільки в межах України, але і в ближньому, а то і далекому зарубіжжі, тоді як на Луганщині є багато святинь, шанованих протягом століть.

Сьогодні у Кремінському районі є п'ять церков, які є пам'ятками архітектури. Це Свято -Іллінська церква у Варварівці, церква Петра і Павла в Макіївці, храм Святителя Феодосія Чернігівського у Михайлівці, Свято-Покровський храм у Новоастрахані і храм Святого Архістратига Михайла у Новокраснянці.

 

Свято-Іллінський чоловічий монастир в с. Варварівка

Нинішній Свято - Іллінський храм чоловічого монастиря представляє історичну цінність. Побудований він, за деякими даними, в 1861 році і був освячений на честь Різдва Іоанна Предтечі. В іншому джерелі зазначено: «Іоанно - Предтеченський молитовний будинок побудований в листопаді 1867 року, замість згорілої 28 серпня того ж року парафіяльної церкви, з дерев'яної комори, пожертвуваної землевласницею Оленою Василівною Шабельськой». Це зазначено в клірській відомості Іоанно – Предтеченського молитовного будинку слободи Варварівка Старобільського повіту Харківської губернії за 1873 рік.

У період радянської влади храм був закритий і наполовину зруйнований. Лише в 1989 - 1990-х роках Свято - Іллінський храм був переданий релігійній громаді. 10 листопада 2005 на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви було прийнято рішення про відкриття тут чоловічого монастиря.

Наразі у монастирі знаходяться святині, зокрема список чудотворної ікони Божої Матері «Аз есмь з вами і ніктоже на ви». У 2006 році він був написаний і освячений біля чудотворної ікони, яка знаходиться у Свято-Георгіївському жіночому монастирі села Данівка Чернігівської області.

Прикраса монастиря - каплиця на честь Всіх святих. Ще одна святиня - джерело, освячене на честь Казанської ікони Божої Матері. До цього джерела стікаються паломники з усіх кінців України для зцілення від духовних і тілесних недуг.

Богослужіння в обителі відбуваються щодня.

Престольні дні та шановані свята

2 січня - Святого праведного Іоанна Кронштадтського.

Субота 5-го тижня Великого посту - ікони Божої Матері «Аз есмь з вами і ніктоже на ви».

21 липня - Казанської ікони Божої Матері.

2 серпня - пророка Іллі.

4 листопада - Казанської ікони Божої Матері.

17 грудня - Святої Великомучениці Варвари.

 

Храм Святителя Феодосія Чернігівського в с. Михайлівка

В архівних документах за 1784 рік зустрічаємо: «На річці Боровеньки були хутора: Семенова, Водолажського, Пристін. Нижче цих хуторів стояв водяний млин попа Маяцького. На тому місці пізніше утворилося село Михайлівка».

Будівництво церкви в селі було розпочато в 1890 році. У будівництві брали участь як поміщики, так і місцеві жителі. Повністю витримувалась стара технологія: вапно для розчину гасили кілька років і в нього додавали яйця. Після завершення внутрішніх оздоблювальних робіт у 1905-1906 роках, храм був готовий для прийняття мирян. Відомо, що першим настоятелем Михайлівської церкви був Микола Твердохлєбов.

Надалі історія села була тісно пов'язана з церквою.

За радянських часів споруда була колгоспним складом. Вже в незалежній Україні парафія почала відроджуватися.

Кожну середу в Храмі Святителя Феодосія Чернігівського з 9.00 проводиться водосвятний молебень на честь ікони Богородиці «Неупиваєма чаша». Вода, освячена в ході молебню, використовується для лікування алкоголізму, наркотичної залежності.

У вихідні дні служби проходять з 14.00 (субота) і 8.00 (неділя).

Престольний день - 22 вересня.

 

Петропавлівський храм у с. Макіївка

Про існування храму в Юріївці (колишня назва Макіївки) у другій половині XVIII століття свідчить переказ про те, що коли вотчинник Олександр Георгійович Розальон -Сошальський був убитий зграєю розбійників з запорожців, то всі малолітні діти були врятовані в Юріївській церкві.

Петропавлівський храм, побудований, ймовірно, Олександром Сошальським, був з трьома головами та дзвіницею і існував до 1811 року. Новий храм почали будувати в 1819 році, а закінчили - в 1827-му.

Служби в храмі проходять в п’ятницю (18.00.), суботу (08.00) та у святкові дні.

Престольний день - 12 липня.

 

Храм Святого Архістратига Михайла в с. Новокраснянка

У 1687 (6) році поблизу гирла річки Красна донськими козаками було засноване Краснянське містечко. В цьому ж році тут з’явився перший храм на честь Архістратига Михайла. До кінця XVIII століття краснянці через віддаленість від своїх орних земель переселилися на річку Гнилу і Мечетну (район нинішнього села Новокраснянка), де і був заснований Новокраснянскій Юрт. Сюди ж був перенесений і Храм, освячений на новому місці в 1799 році.

Перелік храмів Харківської єпархії за 1917 рік, складений на підставі документів Державного архіву Харківської області, дає підстави стверджувати, що нині існуючий храм в селі був побудований архітектором Даниловим в 1868 році.

Служби у Новокраснянському храмі Святого Архистратига Михайла проходять в суботу і неділю, а також у святкові дні.

Престольне день - 21 листопада.

 

Храм Покрови Пресвятої Богородиці в с. Новоастрахань

Ймовірно у 1784 році запорізьким козаком Гузем на річці Краснокутська Плотва, притоці річки Боровеньки, був заснований хутір, який став називатися Гузіївкою. Пізніше, в 1791 році, з благословення Херсонського архієпископа Амвросія тут було освячено храм на честь Святої Трійці, а слобода стала називатися Новотроїцька.

У 1825 році у зв'язку із тим, що в Новотроїцьку розмістився штаб Астраханського кірасирського полку, слобода була перейменована в Новоастрахань.

Є дані, що кам'яний храм Святої Трійці був освячений у 1849 році. У Переліку храмів Харківської єпархії на 1917 рік (А. Ф. Парамонов) в Новоастрахані значиться Храм Покрови Пресвятої Богородиці, побудований в 1888 році.

Престольний день - 14 жовтня.

 

 

Загальні відомості

Детальніше...
Кремінський район найзеленіший район Луганської області.
Його величають зеленими легенями Донбасу. Величезні соснові бори та прекрасні лісові озера створили чудові умови для відпочинку та оздоровлення.

Детальніше...

 

Природні атракції

Детальніше...
Лісові площі району складають 38,0 тис.га., з них 22 тис. га - хвойний ліс.
Головними лісоутворювальними породами є сосна звичайна, дуб, клен, осика, і вільха. За народногосподарським значенням, ліси району відносяться до першої групи. Вони служать засобом поліпшення природного середовища і мають грунтоводозахисне і климаторегулююче значення.

Детальніше...

 

Історична спадщина району

Детальніше...
Територію сучасної Кремінщини освоювали в різні віки багато стародавніх народів та племен. Вони залишили після себе унікальну спадщину, яка має археологічне значення для української та світової культури.

Детальніше...

 

Культурне розмаїття та мистецтво

Детальніше...
На Кремінщині створені сприятливі умови для розвитку особистості - для дітей та дорослих відкрито багато закладів культури та дозвілля - є будинок творчості дітей та юнацтва, дитяча художня школа, дитяча музична школа, центр дозвілля, працюють клуби юних техніків, авіа- і авто- любителів, екологів, молодіжна театральна студія та дитяча дизайн-студія Комільфо”.

Детальніше...

 

Оздоровлення

Детальніше...
В Кремінському районі багато уваги приділяється фізкультурно-спортивному руху.

Детальніше...

 

Мисливство

Детальніше...
В Кремінських лісах чарівно затаїлися близько 130 озерець.

Детальніше...

 

Ділове середовище

Детальніше...
На території району працюють 206 підприємств малого та середнього бізнесу.

Детальніше...

 
Опитування
Чи подобається Вам активний відпочинок?
 
Випадкове зображення
209.jpg

Яндекс.Метрика

Дом отдыха Уголек